30.03.2016

ЯБЛУКО

ЯБЛУКО

 Іноземний турист, проходячи по ринку, взяв з прилавка яблуко, поклав у кишеню і пішов далі. Дуже швидко його зупинив поліцейський: «Ви скоїли крадіжку!» Той здивувався: «Я просто взяв яблуко! Що тут такого?» – «Ні, не просто. Ви привласнили чужу річ!» – «А в моїй країні на ринку можна скуштувати все, що хочеш», – стояв на своєму молодий чоловік. «Ви не в своїй країні, – нагадав охоронець порядку і надів на нього наручники. – Ви вчинили злочин». – «Та годі вам! – обурився іноземець. – Подумаєш, яблуко! Що ви мені за це зробите?» – «За крадіжку в нашій країні відрубують руки», – повідомив поліцейський. «Але ж це маячня! – не вгавав чужинець. – Невже за одне яблуко можна залишити людину без рук?!» – «Ні, не за яблуко, за крадіжку», – була відповідь. «Зачекайте! Я ж не знав ваших законів!» – «Незнання закону не звільняє від відповідальності», – твердо заявив поліцейський.

Незважаючи на протести, туриста кинули до в’язниці. Він все ще думав, що то жарти, що у нього просто хочуть виманити гроші. Але коли співкамерники дізналися, в чому його звинувачують, то в один голос сказали: «Ти, хлопче, потрапив у біду – до вечора будеш без рук. У нас з цим строго». Вся самовпевненість чоловіка вмить зникла. Він почав усвідомлювати, що все набагато серйозніше, ніж йому здавалось. Лежачи на твердому ліжку, став обмірковувати, що скаже судді, як буде виправдовуватись. Заспокоював себе, що все закінчиться добре. Не може ж такого бути, щоб за якесь яблуко позбавляли рук! Через деякий час його повели до судді. Той провів допит свідків, які підтвердили факт крадіжки. Суддя виніс рішення: відрубати злочинцеві обидві руки, вирок привести у виконання цього ж дня. «Ваша честь! – благав нещасний. – Даруйте! Ви ж хороша людина, навіщо калічити мене? Вибачте, будь ласка, я все усвідомив, я виправлюся!» – «Можливо, я й хороша людина, – відповідав страж закону, – але якщо я тебе не покараю по справедливості, то перестану таким бути. А ще гірше, якщо я це не зроблю, зав­тра у нас кожен другий буде красти, і не тільки яблука. І постраждалі будуть бігати за мною з сокирами».

Нещасного знову жбурнули в камеру. Вся надія зник­ла. Він зрозумів, що приречений. З жахом уявляв, як йому будуть відрубувати руки і як він буде жити без них. Від безсилля щось змінити скреготав зубами і палко просив у когось невідомого пощади. У цей час суддя стояв за дверима і все чув. Він подумав, що засуджений дійсно усвідомив свій злочин і розкаявся. Йому стало шкода нещасного іноземця. «Відчини двері», – звелів він тюремному наглядачеві. Суддя уві­йшов до камери. «Слухай мене уважно, – звернувся до бідолахи. – Є один спосіб уникнути покарання, яким ти можеш скористатися. Кілька років тому в нашому місті було скоєно крадіжку. Всі докази вказували на одного шанованого чоловіка. Він був звинувачений і засуджений до такого ж покарання, як і ти. Йому відрубали обидві руки. Однак після виконання вироку з’ясувалося, що він не винен. Так правосуддя заборгувало йому дві руки. Ми запропонували йому компенсацію. Але він сказав: «Не треба мені компенсації, а зробіть ось що. Якщо злодій буде щиро каятися у скоєному, то зарахуйте мої відрубані руки замість рук того злочинця. А його звільніть». Нам довелося прийняти ці умови. Це твій єдиний шанс, іншого не буде». – «Будь ласка, ведіть мене до того праведника!» – почав благати молодий чоловік.

Зустріч відбулася того ж дня. Крадій яблука слізно просив безвинно постраждалого врятувати йому руки ціною його відрубаних. Добродій повірив йому й передав судді своє рішення: «Нехай моє незаслужене покарання стане платою за злочин цього іноземця». І турист одразу ж був звільнений.

Незабаром він благополучно повернувся додому і з того часу дуже змінився. Коли до нього приходило якесь спокусливе бажання, перед очима поставав образ безрукого, який повірив йому. І колишній арештант не чинив беззаконня. Не міг підвести свого благородного рятівника, безневинно потерпілого замість нього.

Так і став звичайнісінький чоловік найбільш чесною і порядною людиною у місті.

Вгору