04.04.2016

БОГ ХОЧЕ, ЩОБ ТИ БУВ ЗДОРОВИМ

БОГ ХОЧЕ, ЩОБ ТИ БУВ ЗДОРОВИМ

Багато наших сучасників впевнено заявляють, що вірять в існування Бога. Але навіть ті, хто так думає, не йдуть далі, не ставлять Його в центр свого життя і не намагаються налагодити з Ним особисті стосунки. Причини такої обмеженості різні, але одна є найбільш очевидною: люди не зацікавлені в близьких відносинах з Творцем, бо не навчені, що мати тісний зв’язок з Ним – добре. Їм проповідують одне: аби ви не пішли в пекло, попіклуйтеся про те, щоб ваші гріхи були прощені. Тож найчастіше взаємини людей і Бога зводяться до вибору ними місця свого перебування після смерті. Вони впевнені, що Господь вирішує лише питання раю та пекла і потрібен тільки для потойбічного життя. Тому в їхніх очах Церква виглядає непотрібною, неефективною і недоречною.

Насправді ж Бог оздоровлює від хвороб, звільняє від різних залежностей, захищає від нещасть, влаштовує наші щоденні справи. Але рідко від кого можна почути, що Бог вже на землі бажає дати нам благополучне і щасливе життя. Відтак люди здебільшого навіть не здогадуються, що Бог, ставлячись до нас з великою любов’ю, бажає не тільки простити наші гріхи, але й позбавити від розчарування і пригніченості, зцілити тіла, благословити фінанси. Якби Церква не боялась проповідувати все це, тобто всебічне Євангеліє – повноту Божих намірів, то вона сьогодні мала б набагато більший вплив на світ.

Так, це правда: є рай, майбутню оселю в якому можна отримати вже на землі, і є пекло, в яке можна потрапити, якщо вчасно не покаятись. Але більшість людей щоденно переживають такий ад, що не переймаються з приводу його продовження в якомусь чужому їм, нематеріальному, вимірі. Поглинені боротьбою з проб­лемами, які постають перед ними в даний момент, – бідністю, голодом, смертельними хворобами, епідеміями, соціальними потрясіннями, люди навіть не замислюються над тим, що Бог може все владнати. Зосереджені тільки на собі, вони не усвідомлюють, що Він має безпосереднє відношення до їхнього нинішнього повсякденного життя. Тому відкладають Бога на потім, на старість, коли прийде час готуватися до смерті.

Аби ситуація змінилась на краще, Церкві слід активно вчити мирян повному Євангелію. В людських серцях повинно постійно звучати: «Бог – Цілитель, Він Той, Хто дає життя в безпеці, виводить з депресії, відчаю і розбрату, допомагає, підтримує, дарує надію. Бог приводить до успіху, якого ніколи не добитися власними силами». Якби ми, віруючі, взяли за правило проповідувати не тільки прощення гріхів, але й те, що Бог присутній у всіх сферах земного життя, то люди побачили б, що Небесний Отець воістину потрібен їм вже зараз. Адже на голгофському хресті разом з прощенням гріхів Ісус Христос придбав для нас життя в достатку тут, на землі. Це не прос­то додаток до спасіння, який випадково можуть отримати християни. Це суттєва, невід’ємна, частина Його спокути. Ісус Христос так само помирав заради наших сьогоднішніх повноцінних буднів, як і заради прощення гріхів для вічності.

 З книги Ендрю УОММАКА «Бог хоче, щоб ти був здоровим»

Вгору