05.10.2015

ЧИ МОЖЕ ЛЮДИНА СТВОРИТИ ПТАХА?

ЧИ МОЖЕ ЛЮДИНА СТВОРИТИ ПТАХА?

Відвічна загадка створення всесвіту та всього живого, що населяє нашу планету, завжди турбувала думки гомо сапієнс – від початку до сьогодення. Наразі більш-менш лояльно налаштовані відносно Творця люди визнають: «Ну, щось все-таки існує – якась енергія, вищий розум…» Проте є серед нас багато таких, що цілковито відкидають Його і частенько обурюються: «Який Бог?! Хіба Він взагалі є?»

Дивно виходить: тисячі років Всевишній був, аж раптом за останніх пару століть Його ніби не стало. Можливо, тому, що атеїсти замінили Бога природою? На цю тему якось спілкувався з дітьми початкових класів. Пригадую, запитав їх: «Як ви думаєте, що таке природа?» «Це те, що нас оточує», – дружно вигукнули школярі. І почали навперебій викрикувати: «Сонце!», «Місяць!», «Небо!», «Зірки!», «Дерева!», «Земля!» Далі я поцікавився, чи названі предмети є живими. Діти впевнено запротестували: «Ні, бо відповідають на запитання «що?» «А розум вони мають?» – продов­жував я. Учні знову запереч­ливо хитали головами. Я нагадав їм, що в природі ще є тварини, птахи, люди. «А вони живі, як гадаєте?» «Та-а-ак! Бо відповідають на запитання «хто?», – знову радо виявляли свої знання діти. «А в них є розум?» – спитав їх. Без вагань усі відповіли, що розумом наділена тільки людина.

Тоді я перевів розмову дещо ніби на інше: «Ось у небі летять пташка і літак – вони у польоті між собою схожі?» «Так, – хвилюючись, відповів один хлопчик, – бо вчений Микола Жуковський перейняв модель літака від птаха». «А чи можна літак розібрати на окремі елементи і потім знову зібрати?» «Можна», – пролунала багатоголоса відповідь. «А пташку?» «Ні-і-і-і!» – заперечили учні. «То хто ж є конструктором літака?» «Людина», – прозвучало з класу. «А конструктором птаха?» «Природа», – так само впевнено відповіли діти. «Гаразд, – а хто у природі, яка нас оточує, має творчий розум?» «Лише люди», – вкотре продемонстрували свою обізнаність учні. «Чи може людина створити птаха?» – вів далі я. «Що ви! Ні, звичайно», – засміялися дітлахи. «Якщо живу пташку не може створити навіть людина з її творчими здібностями, то як тоді це могла зробити природа? Тим більше як нерозумна природа мог­ла сконструювати розумну людину? Чи, може, людина створила себе сама?» – за­охочував я школярів до роздумів далі. І лише тоді хтось із класу несміливо промовив, що людину створив Бог. Та більшість дітей і далі, як папуги, бездумно і наполегливо стверджували: «Природа!»

У безмежному просторі світу все влаштовано мудро та гармонійно. Від мікроорганізмів до розумних істот – всі перебувають між собою у рівновазі. День змінює ніч, літо переходить у зиму, вода парою підіймається у небо та дощем знову спадає на землю. Хтось надзвичайний, не підкорений людському розумінню та усвідомленню задав хід перебігу життя на Землі. Найпростіший механізм потребує конструктора. Так само, але ще в більшій мірі, його вимагає складне і незбагненне функціонування всесвіту.

Дітям я тоді пояснив, що творити здатний лише вищий розум, який і є Господь Бог. Він – не дідусь із бородою, що сидить десь на тверді небесній. Бог, як написано у Біблії, є Дух. Його ніхто ніколи не бачив, проте людям Він відкривався і відкривається досі. У нашому житті є багато речей, яких ми не бачимо, але визнаємо, що вони існують насправді. Повітря, без якого людина не може дихати, радіохвилі, за допомогою яких інформація вмить долає сотні кілометрів, любов, яка скеровує серця людей на взаємодопомогу, підтримку, розуміння. Аби довідатись, що любов є, потрібно любити, аби переконатись у наявності радіохвиль, потрібен спеціальний апарат. Так і з Богом: щоб побачити Його, необхідно повірити, що Він є. А вірити чи ні – це особистий вибір кожного. Вседержитель нікому не нав’язується і не з’являється без запрошення. Та Він обов’язково прийде, варто нам лише покликати Його у своє життя. Тоді ми одразу зможемо узріти присутність Бога довкола нас. Сказано ж: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога».

 Сергій ВОЛОШКО, м.Чернівці

Вгору