20.11.2017

У РУКАХ МАЙСТРА

У РУКАХ МАЙСТРА

Кожному з нас іноді доводиться проходити важкі часи. Зазвичай ми долаємо труднощі, вирішуємо проблеми, позбуваємось їхніх наслідків, просто докладаючи своїх зусиль. І, безперечно, радіємо перемогам, бо це природно. Але подекуди обставини бувають настільки складні, що навіть наших найвідчайдушніших потуг недостатньо. У такі моменти здається, що існуєш на межі життя, висиш на краю безодні, ризикуючи зірватися вниз і розбитися. Все ясніше і чіткіше усвідомлюєш, що ти вже не господар своєї долі, ситуація вийшла з-під твого контролю, ти вже не впливаєш на неї. А інколи починає здаватися, що вже й Бог забув про тебе і не контролює обстановку. Налягають різні важкі думки і почуття. Всі твої внутрішні переконання і віра проходять перевірку на міцність, випробовуються в горнилі життя. Ти повністю роздавлений, життєвий крах здається неминучим. Тоді навіть така розпачлива фраза, як «ну все, далі вже не можу», не може передати всієї глибини драматизму ситуації. Ти ставиш собі питання: через що так? чому саме мені? в чому причина? за що?

Але проходить час, а ти живеш. Крах не настає. Раніше ти не міг би й повірити, що протримаєшся так довго, зможеш таке пережити. Пережив... І починаєш дещо розуміти, усвідомлювати щось надзвичайно важливе: над усім – Бог! Він панує! Він царює! Він не втратив контролю! Він керує ситуацією! Це Його сила проявляється у цих обставинах. Бог все контро­лює! О, яке полегшення! Який мир і подяка Богу приходять та наповнюють серце! Віра стає міцнішою.

То що ж відбувалося? Відповідь, як завжди, у Бога, у Його істинному і незмінному Слові: «І зійшов я до дому гончара, аж ось він робить працю на кружалі. І в руках гончара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося гончареві зробити. І було мені слово Господнє: «Чи не міг би зробити й Я вам, як гончар цей?.. – каже Господь. Ось як глина в руці гончара, так в руці Моїй... і ви!» (Книга пророка Єремії 18:3-6). Тобто ми, люди, як глина в руках майстра, піддаємося формуванню та змінам за задумом Творця і завдяки Його дії. Це відбувається якраз у плавильному горнилі, коли людина зазнає труднощів, переходить через страждання, потрапляє в різні кризові ситуації. Таким чином вона отримує можливість очистити душу та наблизитися до Бога (позбувається заздрості, злос­ті, лукавства, лицемірства, жадібності, ліні і багатьох інших людських вад).

Чому ж ми переживаємо? Найчастіше – тому що не знаємо Бога, не пізнали Його любляче серце. Ще одна вагома причина переживань – не вміємо довіряти, піддалися страхам і сумнівам. А деколи спокушає банальна людська гордість, що викликає образу через втрату власного контролю над ситуацією й спонукає до нарікання. Так проявляється наша слабкість і обмеженість, неспроможність влас­ного «я», трощиться надія на самого себе. Проте варто знати: нашими людськими зусиллями ми просто не в змозі покращити кожну ситуацію чи вирішити всяку проблему. Бо рішення – у Господа. Потрібно просто довіряти Йому. Навіть якщо ми в горнилі. Тим більше, якщо в горнилі.

В’ячеслав ЛИСЕНКО, м.Тернопіль

Вгору