02.02.2015

ДЕ З БІДОЮ – НА ВІДСТАНІ РУКИ

Україна продовжує жити в умовах всенародного лиха, яке неждано-негадано звалилось на наші голови, – АТО. Щоправда, вже давно зрозуміло, що на сході країни йде справжня війна з усіма її трагічними наслідками – смерть, голод, втрата домівок, сирітство. Наш народ, як і ведеться у складні часи, мобілізувавши свій пат­ріотизм, моральний дух та фізичні сили, згуртувався воєдино і всіляко намагається протистояти ворогу, що зазіхнув на незалежність, територіальну цілісність та свободу України. До сил АТО, куди входять, крім строкових військових, тисячі добровольців, що зі зброєю в руках самовіддано захищають країну, постійно долучаються звичайні громадяни. Вони збирають одяг, взуття, медикаменти, продукти харчування тощо і відвозять у зону воєнних дій. Буваючи таким чином у військових частинах та в населених пунктах, поблизу яких ведуться бої, волонтери бачать потреби людей не тільки в матеріальному забезпеченні, а й у моральній підтримці тих, хто з бідою – на відстані руки. Аби якомога більше послужити нужденним і на ділі підтримати їх, християни з різних церков, що вже давно за покликом серця служать військовими капеланами, продовжують регулярно бувати на передовій і надавати необхідну допомогу солдатам та мирним жителям. Після чергової ротації, що відбулася наприкінці року, деякі священнослужителі повернулися додому і діляться враженнями від побаченого та пережитого.
5

 «Кожна поїздка в зону АТО, – кажуть вони, – для нас є особливою. Господь відкриває серця людей до щедрих пожертвувань для захисників. Завдяки тому, що на зібрані кошти ми змогли придбати позашляховик, цього разу нам удалося відвідати більше місць, де наш приїзд був бажаний і необхідний. Було приємно побачити нашого побратима Олександра Алієва та передати його бойовим товаришам комплекти теплого одягу. Хлопці були зворушені, тішились різдвяними подарунками й щиро дякували. Ми підбадьорювали солдат актуальними біблійними розповідями, молитвами, виражали захоплення подвигами, що здійснюють наші мужні воїни у надзвичайно складних умовах, та висловлювали їм за це глибоку вдячність і прихильність.»
«Я бачу, як від поїздки до поїздки змінюється ставлення хлопців до нас, – розповідає Володимир Бевз. – Ми здружуємось, стаємо більш близькими, рідними. Надаючи воякам посильну допомогу, стараємось хоч якоюсь мірою розділити з ними тяготи цієї прикрої, блюзнірської війни. Переживаємо за них, підбадьорюємо, коли діляться з нами наболілим, хоча від почутого самим буває важко. Думаю, чоловіки мене зрозуміють: повертаєшся додому, а тебе тягне назад. І це не амбіції, не бажання самореалізації, це йде з серця – усвідомлення, що моє місце зараз там.»
Артем Бабійчук згадує село Гранітне Волноваського району Донецької області. «Воно запам’яталося найбільше, – каже він. – До болю вразили зруйновані, покинуті будівлі. На той момент у селі також було дуже неспокійно: з боку сепаратистів постійно відбувалися провокації. Проте й за таких важких умов життя там не припинилось. Не всі мешканці залишили село. За час перебування в Гранітному ми самі побачили, як змінилось ставлення місцевого населення до українських воїнів та влади. Якщо на початку бойових дій нас підтримувало лише відсотків тридцять жителів краю, то зараз число симпатиків України суттєво зросло. Люди прозрівають. Їм хочеться миру. І вони бачать, хто їм його несе. Усіх – і на передовій, і мирних мешканців – тепер хвилює запитання: що буде завтра? Ми завжди відповідаємо, що лише Бог дає будучність і надію. Задля цього Ісус приходив на землю.
Галина ЯРІВСЬКА, м.Новодністровськ

 МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ Милосердний Боже! Я приєдную свій голос у молитві за Україну. Ти визначив нас як націю і наділив землею згідно Своєї досконалої волі. Допоможи нам сьогодні, у складний час, зберегти цей дорогоцінний дарунок. Зміцни наш народ могутністю Своєї сили, щоб ми могли дати відсіч нападникам і відстояти цілісність держави. Крик моєї стривоженої душі – до Тебе, Небесний Отче! Ти єдиний даєш людям життя в безпеці, тож збережи захисників нашої землі. Будь надприродним покровом, щитом, охороною для кожного військового, добровольця, волонтера, для всіх тих, хто ціною власного життя протистоїть ворогу. Господи, Ти поза межами людської логіки, мудрості і розуміння. Ти Бог, Якому можливо все! Благаю: спаси нас, будь прапором нашої перемоги. Нехай в Україні запанує мир. Слава Отцю, Сину і Святому Духу! Амінь.

Вгору