У день зішестя Святого Духа на землю, понад дві тисячі років тому, зміцнені його силою Христові учні, звільнившись від усякого людського страху, почали сміливо та відкрито проповідувати Євангеліє – науку свого Господа. Словом і ділом вони засвідчували свою віру та любов до Ісуса Христа, несли людям новий образ Бога – Бога, Котрий є близький до людини. Повіривши словам апостолів, до них приєдналося тоді три тисячі чоловік. Так народилася Церква – той день став початком її існування, початком її плідної діяльності.

Прихід Святого Духа відкрив людству велику таємницю Пресвятої Трійці, тобто відкрив Творця у всій повноті, у трьох іпостасях: Отця, Сина і Святого Духа. Об’явлення Бога людям в особі Святого Духа свідчить про Його бажання мати з нами нові, більш глибокі й близькі стосунки. Це визначальне явище відбулося не лише заради того, щоб відкрити всю правду про Бога, воно також є важливим і значущим у житті віруючих для практичного застосування. Саме Святий Дух навертає людей до істинної віри, через Христа зближує їх з Богом-Отцем, об’єднує в одну спільноту – Церкву. Таке згуртування християн довкола Спасителя відображає на землі єдність осіб небесної Трійці – Отця, Сина і Святого Духа. Крім того, Святий Дух не залишає нас поза увагою і в повсякденному житті. Для кожного особисто Він є Утішителем, Заступником, Добрим Порадником, Помічником, який допомагає нам молитись згідно з волею Божою, відкриває суть Писання, наділяє нас силою і мудрістю.

Тож Днем П’ятдесятниці почалася нова ера – ера Святого Духа. Людині став доступним ще один небесний дарунок – хрещення Духом Святим, під час якого відбувається сповнення Божою силою для Благовіщення. Бог ніколи нікого не ставив на служіння без помазання – це правило як Старого, так і Нового Заповітів. Але в часи Старого Заповіту Божий Дух сходив лише на окремих, вибраних, людей – священиків, пророків, царів. Призначеного для багатьох злиття Святого Духа Старий Заповіт не знає. То було дуже особистісне, поодиноке помазання і посланництво від Бога. Проте в новозавітні часи – це загальнодоступне явище. І зараз Боже посланництво, а значить, і помазання – зціляти хворих, виганяти демонів, воскрешати мертвих, проповідувати Євангеліє – належить кожному, хто вірить.

Перебування Святого Духа в серці віруючого легко відчувається, коли людина молиться. У такі моменти ми часто можемо плакати – сльози вдячності, радості, щастя омивають наші душі. Дух Святий веде нас до покаяння, прощення, примирення, очищає від заздрості, злоби, осуду, наповнює любов’ю і милосердям.

Нашому люблячому Небесному Батькові і доброму пастирю Ісусу Христу не байдужа доля кожної людини як на землі, так і у віч­ності. Отож у ці святкові дні по-особливому благаймо Владику неба і землі спасти всіх, навіть тих, які не вірують у Нього і не хочуть Його знати. Просімо, щоб Дух Святий всіляко зміцнював нас, щедро наповнював своїми дарами, допомагав нам набувати праведності, дарував благополуччя нашим сім’ям і родинам. Молімось, щоби для кожної людини Святий Дух став джерелом справжнього Божого миру, радості і щастя, джерелом життя. Бо він близько, поряд – він завжди чує. І те, що ми не здатні зробити власними силами, Святий Дух довершить в нас своєю любов’ю. Адже все, що неможливе людям, можливе Богу.

 Отець Михайло ЧИЖОВИЧ, м.Тернопіль