12.08.2017

НЕЗБАГНЕННЕ ТАЇНСТВО

НЕЗБАГНЕННЕ ТАЇНСТВО

Народження дитини – це промисел Всевишнього. А батьки лише посередники, співпрацівники, виконавці Божого плану. Вони свобідно і з власної волі сповнюють закон, вкладений Творцем у їхню природу. Ще до виготовлення будь-якої речі майстер вже має її у своїй уяві, у своєму задумі – з її призначенням, різними функціями, зовнішнім виглядом. Так само і по­дружжя – плекає мрію про майбутнє немовля, але не може бути впевненим, що воно з’явиться на світ.

Знаю чимало випадків, коли лікарі на підставі відповідних аналізів і досліджень стану здоров’я чоловіка і дружини стверджували, що у них обов’язково народяться діти. Та, на превеликий жаль і біль, сім’я залишалась бездітною. Не допомагали їм ні найдорожчі санаторії, ні поважні професори, ні дефіцитні ліки. Так само добре знаю факти, коли згідно з тими ж даними лікарі констатували неможливість народжувати через відповідну хворобу батьків, а діти все одно появлялися на світ. І медики змушені були визнавати явне чудо. Ставалося ж це тоді, коли після невтішних медичних висновків сімейна пара не впадала у відчай, а в щирих молитвах, у строгому пості, відвідуванні Богослужінь, у смиренні, глибокому розкаянні за гріховні вчинки, великому милосерді до ближніх і любові до Бога всю надію покладала на святу волю Творця, і Господь благословляв найбільшим дарунком – дітьми.

Сьогодні медицина у своєму розвитку сягнула небувалих висот. Проте, як і в найдавніші часи свого заро­дження, вона лише відкриває те, що від початку закладене Творцем. Тож коли дізнаємося про «створення» вченими чогось нового, досі небувалого, неіснуючого, то необхідно визнати, що у своїх наукових дослідженнях вони тільки послуговуються готовим. Ви­вчаючи і аналізуючи, наскільки це можливо і доступно людському розумові, науковці експериментують в надії на конкретний результат. Але яким він буде, залежить не від них, а від законів, вкладених Всевишнім у піддослідний матеріал. Наприклад, якщо влас­тивості певних сполук дозволяють їм взаємодіяти між собою на появу чогось «нового», то воно і з’явиться, а якщо ні, то ні.

Мікросвіт неймовірно складний. І в ньому не видно межі пізнанню. Вона ніби обрій, який відступає все далі і далі – в міру відносного наближення до нього. Коли читаєш про дослідження мікробіолога Леда Адлемана (Лос-Анджелес, США), який у 2003 році підрахував, що 1 грам молекули ДНК може вміщати таку ж кількість інформації, як і трильйон компакт-дисків, то губиться здатність думати, аж до запаморочення в голові. Про що тут можемо говорити? Хіба тільки про неосяжність, незбагненність та велич нашого Творця. А бездоганну впорядкованість складної архітектури і структури клітини або факт закодованої генетичної інформації в мікроскопічній молекулі ДНК хіба можуть пояснити закони матерії, енергії і природи? Здоровий глузд не залишає нічого іншого, як визнати існування надприродного творчого інтелекту, тобто Бога.

Так, генна інженерія щодо фізіології людини досягла великих успіхів. Але щодо душі, тієї невидимої рушійної енергії та сили, то вона і сьогодні залишається незбагненною тайною, яку (в цьому переконані чимало відомих вчених) ніколи нікому не відкрити і не пояснити. Творіння не може вповні пізнати Творця, хіба лише в міру, яку Він Сам відкриває, як мала частинка не може обійняти безмежне ціле. І тільки Боже Слово, як абсолютна істина, через акт творення першої людини привідкриває завісу таїнства виникнення душі. «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою», – сказано в книзі Буття. Очевидно, цей акт повторюється кожного разу в кожній людині, яка приходить у цей світ.

Отже, не бійся, «… бо твоя молитва вислухана; жінка твоя … народить тобі сина і ти даси йому ім’я …»

Протоієрей Михайло МЕЛЬНИК, Івано-Франківська обл.

Вгору