04.03.2013

ЛЮБОВ ПРОГАНЯЄ СТРАХ

Не треба бути великим експертом, щоби побачити прояви якоїсь невідомої хвороби, яка поширилась у сучасному суспільстві. Її симптоми – страх, невпевненість, пригнічення, песимізм. Тривожності додають ще й засоби масової інформації, повсякчас нагнітаючи атмосферу безнадії. Люди живуть у постійному очікуванні якоїсь біди, вже й не сподіваючись на щось світле і хороше. За таких обставин завжди намагаються знайти винних. Нарікають на владу, політиків, сусідів, рідних і знайомих, не усвідомлюючи, що весь цей потік негативних емоцій викликаний їхнім власним страхом. З легкістю звинувачуючи інших, людина не може проаналізувати і оцінити стан своєї душі та поставити діагноз собі. А правда може шокувати, особливо того, хто вважає себе християнином. Але якщо ви достатньо сміливі, щоб подивитися правді у вічі і визнати «я боюся», то ви на шляху до одужання.

В біблійній книзі Приповістей Соломонових визначено, що причиною страху є роз’єднаність людини з Богом: «Безбожні втікають, коли й не женуться за ними» (28:1). Тобто безбожник боїться, навіть не маючи на те ніяких причин, будь-які дрібниці викликають у нього неабиякий стрес. Він постійно напружений. Це стан втікача, породжений страхом. Страх – реакція душі на невідомість, невизначеність, небезпеку. Він заволодіває незахищеними серцями тих, хто не перебуває під покровом Небесного Отця. Адже безбожник – це не страшний грішник, як ми зазвичай вважаємо. Це людина, яка намагається жити без Бога. Як дитя, що всього боїться, поки не опиниться в маминих обіймах, так і ми не можемо почуватися в безпеці, не навернувшись до Бога. Люди без Бога в серці, немов малі діти, що залишилися без батьківської опіки, як безпритульники у великому місті, життя яких завжди наповнене страхом. Статистика свідчить, що сімдесят відсотків сиріт мають проблеми з законом і опиняються в місцях позбавлення волі. Серед безбатченків багато агресії, зухвалості, озлобленості. Але така їхня поведінка продиктована здебільшого страхом. В цьому плані дорослі мало чим відрізняються від дітей. Звичайно, у матеріальному світі ми самостійні і компетентні, але в духовному все ще залишаємось немовлятами, які постійно потребують Батька. Якраз про це нам і сигналізує безпідставне, гнітюче відчуття страху.

Сьогодні людство намагається керувати всіма життєвими процесами, контролювати поведінку природних стихій. Розвиток цивілізації сягнув надзвичайно високого рівня і породжує в людях зухвалу впевненість у власній могутності. Життя без Бога сприймається нормою для все більшого кола людей. Таким чином формується суспільство «духовних дітей», які намагаються самотужки побудувати щасливе життя. Тому легко прогнозувати і зростання напруги серед людей. Адже в такому світі страх досягне апогею, що неодмінно матиме катастрофічні результати. Про наслідки безбожного життя попереджає Біблія. У Євангелії від Луки написано: «І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться» (21:25-26).

З’єднавшись з Богом, ми потрапляємо у невпинний потік Його безмежної любові. Саме усвідомлення того, що Вседержитель всесвіту, Творець неба і землі любить і приймає, звільняє від страху. Адже «страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові».

Микола ЮЩАК, м.Бучач

 

Вгору