02.09.2013

АВТОБАН – ЦЕ КРУТО!

АВТОБАН – ЦЕ КРУТО!

Християнство для сучасної молоді – це щось нудне. Воно асоціюється зі старенькими бабцями в чорних хустинах і довгих спідницях, зі згорбленими дідусями, з суворими церковними заборонами і постановами. Тому складається враження, що віруючі люди не повинні веселитися, радіти, розважатись, співати і танцювати, що вони не вміють мріяти і досягати цілей, а натомість тільки моляться і читають Біблію. Такий образ християнства відлякує молодь від Церкви і від Ісуса Христа. Але ж тільки в Ньому – життя і спасіння.

Телебачення, кінематограф, преса створює певний образ успішної людини, модель її поведінки і мислення. Для більшості представників молодого покоління такі стандарти недосяжні. Через це над ними повисла сіра хмара розчарування та безнадії. Сучасна молодь нарікає: «Чому мої батьки не мільйонери? Чому я не народився в іншій країні? Чому я не блакитноока блондинка, як ота модель з глянцевого журналу? Чому в мене зріст не метр дев’яносто і м’язи, не як у Шварценегера? Та в цій країні немає жодної перспективи, потрібно втікати за кордон!» У такому пригніченому стані юнь падка до спокус, тим більше, що є безліч способів розважитись і вони надзвичайно доступні: розпуста, алкоголь, наркотики. Одним словом – гріх, який маскується такими привабливими словами, як «сучасно», «гламурно», «стильно», «відпадно»… Вважається, що якщо ти не куриш, не п’єш, не вживаєш наркотики, не лаєшся, якщо не бунтуєш проти вчителів і батьків, не маєш пари для інтиму, то ти невдаха, лузер, відсталий від життя. Але в погоні за примарним ідеалом розчарування тільки посилюється. Приходить депресія. Знаю це з власного досвіду. У свої двадцять п’ять я сповна скуштував «крутого життя».

Коли я був ще тринадцятилітнім хлопчаком, мій товариш купив мопед «Карпати». Ми дуже тішились цим агрегатом. Коли на ньому їхали, відчували себе найкрутішими у всьому світі. Через те, що мопед був бу, він часто ламався, постійно злітав ланцюг, який потрібно було ставити на місце, тому руки були по лікті в мазуті. Їдучи по трасі назустріч вітру, ми тими руками витирали сльози, в результаті були схожі на фантомасів, але крутих фантомасів.

Та декілька років по тому я сів на справжній мотоцикл і, в порівняні з ним, той наш мопед видався просто самокатом. Я проїхався на «Kawasaki» – з об’ємом мотора 1100 кубів, який розвиває максимальну швидкість 320 кілометрів за годину. Буду чесний, рушив з місця не з першого разу. Зробивши декілька кіл навколо двору, відчувши газ, зчеплення, гальма, я захотів виїхати на трасу, щоб випробувати всю силу, закладену японськими інженерами в це чудо техніки. Можу багато розповідати про його потужний мотор, про те, який у нього ривок на старті, і як він втікає з-під тебе, коли ти даєш газу. Але ніхто цього не зрозуміє, поки сам не сяде за руль.

Порівнюючи мопед «Карпати» і мотоцикл «Kawasaki», я проводжу паралель у своє життя. До покаяння, вживаючи алкоголь, сигарети, наркотики, перебуваючи в постійному пошуку задоволень, я немов їздив на мопеді «Карпати» – трохи їдеш, трохи пхаєш. Максимальна швидкість – не більше 60 кілометрів за годину, і то з гори. Весь брудний, з неприємним запахом бензину і мастила. На жаль, безліч людей так весь час і їздять на мопеді, бо не хочуть спробувати щось інше, думають, що нічого кращого не існує.

Мені ж поталанило – я відкинув зі свого життя «крутизну» у всякому її виді, та не просто відкинув, а попросив у Бога пробачення за свою гріховну поведінку. І ось вже більше трьох років рухаюсь дорогою християнства. Відчув велику різницю. Немов зі старої колимаги пересів на мотоцикл «Kawasaki». Хоча варто зізнатися, що спочатку було десь і страшно, і незручно, тому що це було щось нове і незвідане. Та подолавши дискомфорт перших днів, я зрозумів, що наді мною – величезна сила, дію якої так хочеться відчути у повній мірі. І ця сила – Ісус Христос. Тепер, завдяки Господу, я знайшов своє покликання і нарешті став для когось корисним. Моє серце сповнене болем за всіх неспасенних і це та снага, яка спонукає мене діяти. Молюся за людей, і Бог зціляє хворих, звільняє одержимих. Такі надприродні речі робить лише Вседержитель. Про те, як класно бути християнином, також можна говорити багато, але, знову ж таки: поки сам не спробуєш – не повіриш.

Тож, дорогий читачу, пропоную і тобі злізти зі старого мопеда безнадійного животіння і осідлати потужний сучасний мотоцикл благополучного праведного життя, яке пропонує тобі Ісус Христос. Це дуже просто, потрібно лише звернутись до Нього в молитві:

 Господи Ісусе! Визнаю, що я грішник і сам себе спасти не можу. Вірю, що Ти помер за мене на Голгофі і прийняв покарання за мої гріхи. Прошу: прости всі мої провини, увійди у моє серце та будь моїм Господом і Спасителем. Довіряю Тобі своє життя, хочу жити для Тебе і служити Тобі.  Амінь!

Якщо ти прийняв рішення присвятити своє життя Господу, то, можливо, ми колись пересічемося на великій швидкості десь на автобані, де не їздять на мопедах. А якщо в тебе виникли якісь запитання, можеш написати мені на електрону пошту: romanfaynitsky@gmail.com, або знайти мене в соціальній мережі «Однокласники».

 Роман ФАЙНІЦЬКИЙ, м.Тернопіль


 

Вгору