05.05.2014

ПЕРЕМОГА

«Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!» – звертався Ісус Христос до Своїх учнів останньої ночі перед розп’яттям. Тоді ця заповідь була їм незрозуміла. Але й зараз багатьом нашим сучасникам важко її осягнути. «Де ж та перемога? Хіба щось у світі змінилося після Христа? Зло як панувало, так і панує. Люди нітрохи не стали кращими», – подібні песимістичні слова доволі часто звучать у відповідь на спроби християн засвідчити про торжество Господньої слави.

Справді, нібито нелогічним здається твердження про Христову перемогу, якщо врахувати, що менше, ніж за добу, переможець – побитий, обпльований, зганьблений – вмиратиме прицвяхованим до хреста. Проте такий погляд характерний здебільшого для тих, хто живе лише земними скороминущими цінностями і мислять з позицій своїх нагальних потреб та хибних уявлень про світ і своє місце у ньому. M22ndo-magicoБог не може втомитися чи померти, тому віруючі в Нього можуть радіти життю навіть тоді, коли довкола війна. Бог ніколи не дрімає, тому ми можемо відпочити від пекучих проб­лем, будучи впевненими, що Всевишній керує всесвітом та нашим життям. Він Всемогутній і може підтримати Своєю міццю того, хто звертається до Нього. Ось в чому Його перемога. Він завжди буде давати силу, щоб ми змогли нести тягарі дня прийдешнього. Не слід завтрашні турботи, переживання, випробування брати на себе сьогодні. Часто нам просто бракує смирення і терпіння, через що примножується клопіт, бо вже зараз, невідкладно хочемо бачити чи мати те, чому час прийти через тиждень або через місяць. Тим часом завтра зможемо справитися з цими проблемами без надриву, тому що Бог дасть силу і на той день. Через пророка Ісаю­ Бог запевняє нас, що коли навіть молоді та сильні не зможуть продовжувати свій шлях, то ті, хто перебуває в Христі, незалежно від віку, отримають від Нього нову силу, щоб іти дорогою життя. Перебувати ж у Христі – це виконувати Його заповіді любові.

А як часто ми дратуємось та засмучуємося через свою гординю, бо прагнемо все тримати під своїм контролем. Можемо відчувати себе безпорадними, навіть впадати у відчай, коли бачимо, що не здатні впливати на небажані події чи несприятливі обставини, які відбуваються й складаються довкола нас не з нашої волі. Так, ми приділяємо багато уваги проблемам та суєтним клопотам, забуваючи про істинні цінності. Із-за цього нерідко спотикаємось, падаємо і страждаємо. Але Господь закликає нас бути мужніми й не здаватися, бо хресними муками, смертю і воскресінням Він переміг диявола, щоб ми, перебуваючи у вірі, мали прощення гріхів. «А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем – Ісуса Христа Праведного. Він – ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу». Тож не варто боятися своїх слабкостей, через які спотикаємося. Біймося самовпевненості та самонадіяності, які не дозволяють усвідомити свою гріховність і стоять нездоланною перепоною до покаяння. А де щире каяття, там і прощення, там мир із Богом та відчуття безперервності вічного життя. Перебуваючи в засмученні від численних гріхів, звернімось до Бога зі щиросердим покаянням. Божа любов і Його милосердя перевершують усі наші беззаконня. Покаймося перед Богом за свої сумніви, переживання, за слабкість віри – і Він, вір­ний Своєму Слову, дасть нам втіху та силу на кожен день, щоб ми не були переможені злом.

Семен МИХАСЬ, м.Харків

Вгору