02.06.2015

ЄДИНИЙ ЛІКАР

Бог створив людину “за образом Своїм і подобою Своєю”, досконалою і вічною, але попередив: якщо вона скуштує плід з дерева пізнання добра і зла, то помре. Тож до гріхопадіння Адам і Єва жили в цілковитій гармонії, завжди були вдоволеними, радісними, здоровими. Та як тільки вони згрішили, тобто порушили встановлений Богом закон, з’явилося безліч проблем, у тому числі й фізичні хвороби. В той момент, коли у непослуху наші предки їли заборонене “яблуко”, смертельне тління увійшло в їхні тіла. Як наслідок, людина, вінець Божого творіння, духовно померла і стала схильною до душевних і фізичних вад. Отже, першопричиною всіх людських негараздів став гріх – непокірність волі Творця. З тих пір це зло ми робимо свідомо і постійно, тому що саме така поведінка стала для нас природною. Щодня ми чинимо гріх, що вносить повний безлад в наші душі, а відтак руйнує і весь організм. Тож грішити – бути злочинцем не лише перед Богом, а й стосовно себе. Таке сумне становище кожного. Чи є вихід з нього?

galeri05_1

Думаю, що в Божих очах гріх подіб­ний до фізичної хвороби, а грішник є не тільки кривд­ником і правопорушником, але й безпорадною жертвою невиліковної хронічної недуги – гріха. Господь дивиться на грішника, як лікар на хворого, щоб зцілити його, бо лише Він може це зробити. Якщо простуду, гастрит чи навіть злоякісну пухлину можна вилікувати або, принаймні, тимчасово призупинити їх подальший розвиток підручними засобами, то зцілення від негативних рис характеру, розгнузданої, аморальної поведінки, жорстокості неможливе без Божественного втручання. У беззаконника немає надії поза Богом.

Але бажанням і дією Того, Хто Своєю силою тримає всесвіт, ми можемо очиститись від пороків і скверни та народитись для правди. Оскільки люди надто дорогі для Бога, Він послав до нас Свого Лікаря – Возлюбленого Сина Ісуса Христа, Який в змозі повністю оздоровити нас від гріха. Він уже забрав на Себе всі наші беззаконня і, прий­нявши смерть на хресті, поніс за них покарання. «Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім» (2 Послання до Коринтян 5:21). Великий Лікар, який Сам ніколи не був занапащений гріхом, прийняв на Себе людські провини, щоб отримати можливість спасати нас від вічних мук в пеклі, які ми заслужили. Непорочний, безгрішний, святий Божий Син зайняв місце грішника. Тим самим Він подарував нам надію бути вільними від гріховного рабства, смертельних лещат вини і безпросвітної залежності від диявольских спокус. Господь здійснив найбільшу, найвизначнішу, найвагомішу для нас справу – дав благодать зцілитись від гріха і мати спасіння.

Мета жертовної смерті Божого Сина – щоб ми в Ньому стали безгрішними. Не своїми відчайдушними потугами і заплямованою самоправедністю, а прийняттям Його у своє серце. Завдяки величним звершенням Ісуса Христа ми можемо бути прощені, виправдані, звільнені, зцілені й спасенні. Ми можемо стати синами в Божому Царстві та спілкуватися з Богом як з Отцем. Спасіння – безцінний дар, який Бог пропонує кожному. Цей дар настільки значущий, що його неможливо купити за всі скарби світу. У тому й велич Божої милості, що через Його благодать, а не за особисті заслуги, цим даром може володіти кожен, хто вірою прийме Ісуса Христа як Спасителя і Господа свого життя. Нехай Божа спасаюча благодать діє в наших серцях.

Ярл ПЕЙСТІ, євангеліст


 

Вгору