01.02.2016

ПОКИ НЕ ПІЗНО

ПОКИ НЕ ПІЗНО

Через непослух Богові перші люди Адам та Єва занапастили свою дос­коналу природу. Тому їхні спадкоємці з’являються на світ уже грішними. Гріх настільки заволодів людськими душами, що став нашою другою натурою. Потураючи своїм пожаданням і пристрастям, люди чинять беззаконня, зов­сім не задумуючись про наслідки. Живучи безпечно, не замислюються над загрозою, яка повсякчас чатує на них. А поміж тим, потайки заманюючи у свої тенета, ворог людських душ все глибше затягує у пастку пекла. Його облудлива підступність нагадує хиткі піски, що до пори, до часу не проявляють своїх загрозливих властивостей. Про страшну небезпеку жертва взнає тоді, коли нічого змінити вже неможливо. Тому сипуча западня стала могилою для багатьох людей. Одна з трагічних смертей сталася колись у Британії. Тоді безодня піщаної розщелини нещадно поглинула молодого чоловіка.

Теплого літнього дня він прогулювався пологим берегом, який у тому місці заходив далеко в море. Чоловік не раз насолоджувався там мальовничими краєвидами, дихав цілющим морським повітрям. Блакитне небо, лагідне сонце, повний штиль на морі не віщували ніякої біди – тиша і благодать. Поринувши в роздуми, він не помітив, як його ноги почали грузнути. Раптом зрозумів, що під ним пласт хитких пісків, який оголився під час відливу. Йому, як місцевому жителю, було відомо, що такі піски безжально засмоктують все, що потрапляє на їх поверхню. Врятуватися без сторонньої допомоги неможливо. Чоловік з жахом усвідомив, що потрапив у небезпеку і йому загрожує смерть.

З нестримним бажанням ступити на твердий ґрунт бідолаха поспішно кинувся назад. Але з кожним новим кроком його ноги застрягали все глибше і глибше. З переляку він почав метатися в різні боки і кричати, кличучи на допомогу. Та поряд не було жодної душі. Борсаючись, чоловік все більше загрузав у крихкому мокрому піску, що, як живий, втягував його в себе. Ось уже до колін, до пояса. Останнє пасмо волосся сковзнуло і зникло. Сипуче провалля ковтнуло свою чергову жертву…

Так само і гріх – жахливий, гнітючий – всмоктує у свою пащу, підступно гублячи людські душі. Він, як смертний вирок над злочинцем, постійно тяжіє над людьми, щоб у будь-яку хвилину неждано опустити гільйотину на голову жалюгідної жертви. Але, на відміну від того бідолашного британця, якого нікому було врятувати від фізичної смерті, у нас є надія спасти свою душу від пекельних мук. Кожен може позбутися страшного присуду і зберегти себе для вічності.

Божий Син узяв на Себе тягар беззаконня усіх людей – був покараний замість нас. Не маючи жодної провини, будучи святим, Він на голгофському хресті викупив підневільних від влади гріха. Ісус Христос подарував нам можливість і спроможність не засуджувати, не бути злими, не вбивати, не страждати від наркотиків, не помирати від прокльонів, а відтак – не скніти в аду. І якщо ви ще не прийняли дорогоцінної жертви Христа, не визнали Його своїм Господом та Спасителем, поки не пізно, йдіть до Нього. Його кров здатна звільнити від беззаконня. З Його великої благодаті ви отримаєте прощення, порятунок від смерті, спасіння у віч­ності. Аби витягнути вас зі смертельної пастки диявола, сьогодні Бог простягає руку допомоги. Не відкидайте її.

Ярл ПЕЙСТІ, євангеліст


 

Вгору