08.08.2012

ВСЕ ЩЕ НУДЬГУЄТЕ НА КАНІКУЛАХ?


Настя АНТОНИК

Налаштовуючись на довгу дорогу в тісній маршрутці, я сподівалася, що буду, як завжди, читати, або, дивлячись у вікно, мріяти і щось планувати. Та цього разу все було інакше. Галаслива юрба підлітків, що буквально ввірвалися до салону автобуса, вмить розігнала дрімотну тишу. Як з’ясувалося пізніше, вони поверталися з літнього табору. Новоприбулих було лише семеро, але здавалося, що їх на порядок більше. Сповнені вражень і бажання поділитися ними (навіть якщо один з одним, навіть якщо всі історії були вже сто разів розказані), діти не могли втримати емоцій. Вони із захопленням згадували кумедні випадки, кепкували з товаришів і раз-по-раз вибухали сміхом. А всі навколо мусили слухати про крутого Спікера і його кросівки, про Няшку, про REC party that never stops і таке інше. Молоду підліткову енергію зупинити було неможливо. Тому пасажири мимоволі втягувались у загальну розмову.

– То де ж цей ваш табір?

Влад: Я вам можу сказати точну адресу! (сміється). Біля Києва є таке село, Пухівка, а там і наш табір, «Райдуга» називається. Він діє уже 18 років, останні десять він – християнський. Окрім українців, там працюють багато американських місіонерів.

– То ви там англійською говорили?

Яна: Yes, of course. Крім того, що у нас щодня було по два офіційні уроки англійської, ми могли спілкуватися з американцями і весь інший час, бо вони постійно були з нами – по троє в кожній групі. Повністю іноземною мовою проводились деякі заходи, наприклад, командні спортивні змагання.

Наталя: А тим, хто ще не дуже знає іноземну, допомагали перекладачі. Вони також були у кожній групі. Вчителі-американці мені сподобалися – прості і веселі. Такі, як ми.

Толя : Вони постійно жартували, грали з нами в різні ігри. Так ми хоч-не-хоч запам’ятовували багато нових англійських слів.

То ви там вчилися чи відпочивали?

Ірина: Ми поєднували приємне з корисним. А це класно. Багато цікавого було на тематичних ток-шоу, костюмованих вечірках, біблійних годинах. В «Райдузі» я знайшла багато нових друзів. Ще хочу туди. І, думаю, поїду. Лише б батьки відпустили.

Дмитро: Там прикольно було, хочу назад! Навчання не напружувало. Це був просто суперський відпочинок! Щодня така насичена програма – ми зовсім не нудьгували. Але найбільше про те, як функціонував цей табір, розповів найстарший серед юних пасажирів, лідер групи.

Михайло: Це унікальний проект, який поєднує відпочинок і навчання, сприяє вдосконаленню духовності і формуванню християнського характеру. Відчувалося, що для роботи в таборі був ретельно підібраний персонал. Молодь з’їхалася з різних куточків України. Особливість цього закладу в безпосередньому спілкуванні дітей з американськими гостями, що забезпечує постійний живий діалог. А це, на мою думку, велика підмога тим, хто вивчає англійську. Підлітки практично не залишалися на самоті, вони були настільки задіяні у різних заходах, що вільного часу в них майже не було. Такий відпочинок дає багато позитиву та користі.

Для себе особисто я також почерпнув немало. Набрався досвіду роботи з дітьми, організаційних навиків, розширив географію своїх знайомств, вивчив декілька англійських слів. Хоча, чесно кажучи, коли мені запропонували попрацювати в таборі з групою підлітків, я не одразу погодився. Не був упевнений, що впораюсь.

Але зараз радий, що все-таки зважився. Там дійсно все було організовано на високому рівні. По закінченні зміни навіть не хотілось повертатися додому. Тому всім раджу обов’язково побувати в цьому таборі, або відправити туди своїх дітей. Підлітки так яскраво змалювали своє перебування в «Райдузі», що, здавалось, я й сама там побувала. І подумала: добре, що є такі цікаві й пізнавальні проекти! Хочеться, щоб вони діяли і в наступних роках та охоплювали ще більше дітей. 

Вгору