02.06.2015

ЧОМУ БІБЛІЮ НАЗИВАЮТЬ ЖИВОЮ КНИГОЮ?

ЧОМУ БІБЛІЮ НАЗИВАЮТЬ ЖИВОЮ КНИГОЮ?

Біблія – не просто одна із мільярдів книг, це написане послання Всевишнього Бога до людей. Тому її тексти дихають Святим Духом. В них закладена надзвичайна здатність оживати в людському серці і виконувати роботу, про яку йдеться. Так що Боже Письмо реально допомагає долати страх, протистояти спокусам, перемагати гріх, приймати від Господа надприродне зцілення від хвороб і звільнення від залежностей, воно надихає вірою, дає душевні і фізичні сили діяти в різних (будь-яких, навіть найважчих) обставинах. Як, яким чином це стається?! Автор живої Книги знає. А нашої приземленої свідомості, математичної логіки, філософського розуму не вистачає, щоб дослідити і описати «фізику», «хімію», «біологію» та інші складові процесу передачі життя в різних його проявах з тексту Біблії до людини, що її читає. Жоден з нас, користувачів Інтернету, не задумується над супертехнологіями Email, Skype чи WhatsApp. Через океани ми відправляємо й приймаємо повідомлення, розмовляємо і бачимо одне одного, ніби наяву. І не дивуємось таким фантастичним людським досягненням. Але ж Творець могутніший за Своє творіння. Він однозначно оперує небесними способами і методами перетворення в дію букви, думки, заповіді, обіцянки – всього, що є в Його листі до нас. Тож неймовірне стається – написані слова Його Книги оживають і животворять нас, тих, хто прагне. Під впливом цієї духовної дії ми сповнюємось благами: набуваємо бажання і здатності прощати кривдників, молитись за ворогів, досягати праведності і любити Бога.

Сімнадцятого червня виповнюється вже шістнадцять років з того пам’ятного вечора, коли мені вперше відкрився дивовижний, захоплюючий, надихаючий світ Біблії. А перед тим місяців зо два я щодня розгортала її і всіма фібрами душі старалась хоч що-небудь зрозуміти. Сильно потребувала стати частиною того, про що в ній пишеться. Була дуже хвора, помирала, скрізь шукала порятунку і не знаходила. Тому та Книга, що вже з десяток років припадала пилом у нашій книжній шафі (дісталась мені від свекра, йому її подарували закордонні гості), була для мене як їжа, питво, повітря... Мені необхідно було знайти там життя, тому пристрасно хотіла зануритись у її сторінки. Та марно! Дивувалась, як же так: у мене вища освіта, я перечитала сотню товстелезних книг, а тут якась підозріла, непритаманна мені тупість. Навіть обурювалась: написано ж російською мовою, мовою мого навчання і спілкування, та розумію лише окремі слова, а речення, думку – не збагнути.

І от тоді, шістнадцять років тому, після вечірнього молитовного служіння (на яке пішла вперше і там покаялась), коли моя душа додому летіла на крилах (тіло було ще дуже немічним), щонайперше схопила Біблію, пробіг­ла очима і раптом, о диво, мені в повноті відкрився смисл прочитаного. В моїй уяві все візуалізувалось, відобразилось, картинка ожила, а її зміст заповнив серце. Я прочитала, що спочатку було Слово, і все, що потім сталось, сталось саме тому, що йому передувало Слово. В ту ж мить мене до мозку кісток пройняв принцип написаного: сказане слово матеріалізується, якраз воно є першопричиною того, що відбувається потім, і це абсолютна правда. Відчуття стовідсоткової впевненості в істинності того, що проголошене слово неодмінно стане плоттю, пронизало все моє єство і залишилось в мені. (Живе й досі.) Так, надзвичайним чином, через розуміння Божої домінанти про слово, що ожила в мені, я отримала силу на оздоровлення від своєї недуги. З вірою почала сповідати тексти з Біблії про зцілення. Кожна обітниця, оживши завдяки Святому Духу, оселилась в моєму серці і зробила ту дію, про яку в ній говорилось: відновила моє здоров’я і наповнила життям.

Так що відчутною та показовою ознакою того, що Біб­лія жива, є її здатність відкриватись. Неймовірно! І Господар Книги життя бажає, щоб усі люди мали доступ до надзвичайного світу Його написаного Слова, тому промовляє до кожного: “Просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому.” (Євангеліє від Матвія 7:7,8).

  Алла ГАНДЗЮК, редактор газети

Вгору