02.04.2013

Нік Вуйчич НАРОДЖЕНИЙ ДЛЯ БОЖОЇ СЛАВИ

Нік Вуйчич з дитинства був переконаний, що через свої фізичні вади ніколи не зможе навчатися в університеті, займатися спортом, словом, жити повноцінним життям. Сьогодні ж має дві вищі освіти – бухгалтерську та зі сфери фінансового планування. Він– президент благодійної організації і власник мотиваційної компанії «Attitude Is Altitude». Вміє грати у м’яч, гольф, стрибати з трампліна в басейн, пірнати, плавати, кататися на скейтборді, дошці для серфінгу, керувати моторним човном, рибалити. Він друкує зі швидкістю 43 слова за хвилину, малює і пише. Цей чоловік повністю себе утримує – причісується, чистить зуби, голиться, відкриває водопровідний кран, управляє коляскою і т.д.

…Нік народився 4 грудня 1982 року в Мельбурні (Австралія) у родині сербських емігрантів, глибоко віруючих людей. Його тато Борис Вуйчич – пастор, а мати Душка Вуйчич – медсестра. Батьки дуже чекали появи свого первістка. Але народження сина, якого вони так жадали, перетворилося на трагедію, до якої ніхто не був готовий. Це був величезний удар для батьків. Немовля з’явилося на світ калікою. Коли матері показали його, вона гірко заплакала і певний час навіть не хотіла бачити новонародженого. Але з часом подружжя змирилося із Божою волею.

Нік Вуйчич народився із жахливою патологією – без рук і ніг. Була лише подоба стопи, за допомогою якої він пристосовувався до життя. Хлопчика не поважали в школі, більшість однолітків його не сприймали, казали, що він нічого не вміє і з ним нецікаво. Мама з татом купили синові електрон­ні «руки», але вони були занадто важкими, і дитина так і не змогла ними користуватися. Нік плакав і мріяв, що якось прокинеться вранці, а руки й ноги вже з’явилися.

З дитинства він відвідував церковну школу, де вчили, що Бог усіх любить. Однак хлопець не розумів, чому ж Бог тоді з ним так учинив. У вісім років вирішив втопитися у ванні, але самотужки здійснити задумане не зміг. Щовечора Нік молився і запитував: «Боже, якщо ти дійсно є і любиш мене, тоді чому Ти створив мене без рук і без ніг? Яке життя я можу прожити? Боже, сотвори чудо, дай мені руки і ноги!» І Бог відповів: «Ти і є чудо».

З тих пір Нік почав більше молитись і читати Біблію. Так в Євангелії від Івана натрапив на розповідь про сліпого: «А коли Він (Ісус) проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження. І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився? Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому» (9:1-3). Ці слова стали для юнака одкровенням і він вирішив боротися за своє повноцінне життя.

З 1999 року Нік Вуйчич почав виступати перед своєю церковною громадою. Ставши проповідником Божого Слова, незабаром відкрив некомерційну організацію «Життя без кінцівок». У 2005 році він був номінований на премію «Молодий австралієць року». А в 2009 знявся у фільмі «Цирк метеликів», головний герой якого не має рук і ніг. У 2010 році вийшла перша книга Ніка «Життя без обмежень» (в 2012 році вона перекладена на російську). Цей успішний молодий чоловік уже об’їздив більше двадцяти країн світу, виступаючи в школах, університетах та інших організаціях. Він постійно бере участь у телешоу і продовжує писати книги.

Нині Нік проживає в США, в штаті Каліфорнія. Торік в лютому він одружився із прекрасною молодою дівчиною, а зовсім недавно у них народився син – Кійоші Джеймс Вуйчич.

Ось невеликий уривок надихаючого виступу Ніка перед молоддю:

«Я почав замислюватися про своє життя, коли мені було лише вісім, і, знаєте, я вважав, що воно не варте того, щоб його прожити. Але є обітниці, які нам дав Бог і в які треба вірити. Я хочу, щоб ви знали: як би ви далеко не були від Нього, якими б недосяжними не здавалися вам Божі плани на ваше життя, перемога обов’язково прийде. Але станеться це лише тоді, коли ви усвідомите, що власними зусиллями нічого не зможете досягти.

І я теж не міг нічого своїми силами. Ви не уявляєте, скільки в мене колись було страхів. Я боявся свого майбутнього. Але знав, що то було не від Бога, бо Він не дає дух боязні. Навпаки, Господь дбає про наше життя, навіть у дрібницях. Знайте, що Бог ніколи не забуває про вас – так говорить Слово. Завжди пам’ятайте, що Небесний Батько приготував для вас більше дорогоцінних дарів, ніж піщинок на землі. Ваше ім’я написано на Його долонях. Кожен із нас має від Бога своє покликання, таланти і випробування.

Не збираюсь порівнювати ваші страждання з моїми. Та й неважливо, що саме ви зараз переживаєте, які злигодні вам дошкуляють. Головне  будьте певні, що Всевишній поруч і обов’язково допоможе вам усе подолати. Бог знає всяку вашу нужду.

Але є щось ще більш прекрасне, ніж перемога над важкими обставинами. Я хочу щоб ви зрозуміли, що можна жити у скрутних умовах і в той же час з радістю прославляти Господа. Я колись багато й гаряче молився, щоби Бог дав мені руки і ноги. Сподівався, що в Його плани входить сотворення чуда у моєму житті і одного разу руки і ноги таки з’являться. Я б тоді зміг свідчити всьому світу про Божу силу і приводити людей до пізнання Ісуса. Так я собі думав. Та Господь щодо мене мав інший задум. На всі мої численні прохання Він одного разу відповів: «Нік! Ти і є чудо!» Гадаю, що з цим твердженням сьогодні ніхто не буде сперечатися, бо перед вами стоїть людина без рук і без ніг, але з радісною усмішкою на обличчі.

Чому Бог допускає в нашому сьогоденні всякі біди, хвороби і напасті? Цього вам ніхто не скаже. І я також. І не факт, що Він змінить обставини, в яких ви опинилися. Але може змінити ваше сприйняття себе і власного становища. Так ви можете стати переможцем своїх негараздів. Люди, які проходять через ті ж незгоди, які випали на вашу долю, спостерігаючи за вашим успіхом, підуть слідом за вами. Таким чином, щоб змінити чиєсь життя, Господь може використовувати вас ще більш потужно, ніж мене. Чому? Тому що я не страждав на анорексію, не жив у неблагополучній сім’ї, не піддавався насильству. А хтось переживає і таке. До речі, можуть минути роки, поки ви переможете свої обставини і подаруєте комусь надію. Так, це важко. Мене часто запитують: Ніку, як тобі вдалося, як ти зміг стати таким, як ти є? Відповідь одна: тільки поруч з Богом крок за кроком, крок за кроком, крок за кроком...

Я не одразу потрапив на цю благословенну стезю. Найбільшою перешкодою на шляху до Бога були мої переконання. Я вважав, що перш, ніж присвятити своє життя Богу, повинен стати досконалим. Думав, що ще доволі молодий, недостатньо мудрий, тому Бог не може використовувати мене для служіння Йому, що спочатку мушу виправити усі свої недоліки. Знав: Бог – Святий. Він створив Всесвіт – все, що ми бачимо, все, що ми чуємо. А хто я такий, щоб молитися Самому Богові, щоб мати можливість провести з Ним вічність?!

Можливо, ви про себе думаєте інакше, приблизно так: я, мовляв, взагалі-то досить хороша людина– в міру добра, щедра, працьовита. Та вам потрібно зрозуміти: якщо на чистому аркуші паперу поставити хоча б одну цятку, то він вже не буде чистим. Ви збрехали хоч раз? Хоч раз украли? Чи, може, дружині колись зрадили? Хоч раз палали пожадливістю, заздрили, ненавиділи?.. Вибачте, але ви грішник і заслуговуєте вічного відлучення від Бога, тобто смерті.

Але так Бог полюбив світ, що віддав у жертву Свого Однородженого Сина. Ісус узяв на Себе всі ваші «плями», всі ваші гріхи і погані вчинки. Господь помер на хресті мученицькою смертю, а через три дні воскрес. Заради того, щоб ви мали життя, Він переміг смерть. Ісус Христос завжди чекає, коли ви звернетесь до Нього у щирій молитві. Як тільки ви покличете Його, Він наповнить ваше серце Святим Духом. І неважливо, скільки і яких гріхів ви наробили. Перемога приходить тоді, коли ви відвертаєтеся від нечестивого життя, каєтесь і запрошуєте Божого Сина стати вашим Господом. Розпочніть свій шлях до Бога з молитви:

Господи Ісусе! Я приходжу до Тебе сьогодні. Я дякую Тобі за те, що Ти любиш мене так сильно, що помер на хресті за мої гріхи. Я так шкодую про всі свої погані вчинки! Будь ласка, прости мене. Дорогий Господи, увійди в моє життя, наповни мене Твоїм Святим Духом, щоб я міг бути тим, ким Ти хочеш. Зміни моє серце, віднови мій розум, щоб я міг прославляти Тебе і щоб я міг говорити іншим, як Ти любиш їх, і що у Тебе є для них свій план. Допоможи мені, Господи, коли мені здається, що Ти залишив мене. Дай мені впевненість, що Ти ніколи не покинеш мене і що кожного разу, коли я молюся, Ти чуєш мою молитву. Допоможи мені довіритися Тобі. Зміни мої думки, зміни моє життя. І коли я терплю невдачі і падаю, підніми мене і дай мені сили стояти твердо. Я хочу пізнати Тебе сьогодні. В ім’я Ісуса я прошу. Амінь».  

Іван ТИЩЕНКО, м.Сокиряни

Вгору